Вступ (1 год)
|
|
|
Дата
|
Зміст
|
Діяльність (уміння)
|
Знання
|
|
1
|
|
Біологія
як наука. Предмет біології. Основні галузі біології та її місце серед інших наук.
Рівні
організації біологічних систем. Основні
методи біологічних досліджень
|
практикує:
- методи біологічних досліджень у пізнанні
окремих явищ живої природи (описовий, експериментальний, моделювання,
моніторинг, статистичний — представлення даних);
аналізує та
порівнює:
- біологічні системи, що перебувають на
різних рівнях організації;
моделює
/ створює моделі:
- простих біологічних систем різних рівнів
(наприклад, системи органів людини, угруповання тощо)
|
оперує термінами:
- описовий метод, експериментальний метод,
моделювання
називає:
- основні галузі біології;
- рівні організації життя;
наводить приклади:
- біологічних систем, що перебувають на
різних рівнях організації;
пояснює:
- значення методів біологічних досліджень у
пізнанні живої природи;
- зв’язок біології з іншими природничими й
гуманітарними науками;
характеризує:
- методи біологічних досліджень (описовий,
експериментальний, моделювання)
|
|
Ставлення
|
|
усвідомлює:
відмінність системи від її дискретних
елементів та залежність функціонування системи від взаємозв’язків між
елементами різних рівнів.
|
|
Тема 1. Хімічний склад
клітини (орієнтовно 8 год)
|
|
2
3
4
5
|
|
Вода та її основні фізико-хімічні
властивості. Інші неорганічні сполуки.
Органічні
молекули. Поняття про біологічні макромолекули – біополімери.
Білки, їхня структурна організація та
основні функції.
Ферменти, їхня роль у клітині. Лабораторне
дослідження властивостей ферментів.
Вуглеводи.
Ліпіди.
Нуклеїнові кислоти. Роль нуклеїнових кислот як носія спадкової
інформації.
АТФ.
Практична робота № 1. Розв’язання елементарних вправ зі структури
білків та нуклеїнових кислот
Узагальнення.
|
розпізнає:
- приклади органічних речовин за назвами;
досліджує /
спостерігає:
- приклади дії ферментів;
розв’язує:
- елементарні вправи з молекулярної біології зі структури білків та нуклеїнових
кислот;
аналізує та
порівнює:
- структурні рівні організації білків;
-
властивості органічних молекул
|
оперує термінами:
- полімер, білки, нуклеїнові кислоти, фермент
називає:
- органічні та неорганічні речовини, що входять до складу
організмів;
- складові атома (міжпредметні);
- типи хімічних зв’язків (ковалентні,
йонні, водневі), гідрофобна взаємодія (міжпредметні);
описує:
- властивості та біологічну роль води, ліпідів, вуглеводів;
- будову, властивості та функції білків, структурні рівні
організації білків;
- будову й функції нуклеїнових кислот;
наводить приклади:
- продуктів, що містять білки, ліпіди та вуглеводи;
пояснює:
- необхідність зовнішніх джерел енергії для
існування біологічних систем;
- роль АТФ у життєдіяльності організмів;
- роль білків у життєдіяльності організмів;
- роль нуклеїнових кислот у спадковості організмів
|
|
Ставлення
|
|
|
|
висловлює та обґрунтовує судження:
- про спільність складу та різницю вмісту хімічних елементів у живій
та неживій природі;
- щодо необхідності різних продуктів харчування в раціоні людини;
робить висновок:
- про необхідність вживання людиною різноманітних продуктів
харчування;
- про значення моделювання в розумінні хімічної будови живих
організмів;
усвідомлює значення:
- внеску вчених у розвиток біохімії (І. Ф. Мішер,
Ф. Крік, Дж. Уотсон, Р. Франклін та ін.), у тому числі й українських (О. В. Палладін,
О. В. Данилевський, Я. О. Парнас)
|
|
|
|
Тема 2. Структура клітини (6 год)
|
|
6
7
8
|
|
Методи дослідження клітин. Типи мікроскопії.
Структура еукаріотичної клітини:
клітинна мембрана.
Структура еукаріотичної клітини:
цитоплазма та основні клітинні органели.
Ядро, його структурна організація
та функції
Типи
клітин та їхня порівняльна характеристика:
прокаріотична та еукаріотична клітина, рослинна та тваринна клітина.
Демонстрування моделей-аплікацій, що ілюструють будову клітини, мікропрепаратів
клітин рослин і тварин.
Лабораторна робота №1. Вивчення структурно-функціональної
різноманітності клітин.
|
порівнює:
- будову клітини прокаріотів й еукаріотів;
- будову клітин рослин, тварин, грибів;
дотримується правил:
- виготовлення мікропрепаратів та розгляду
їх за допомогою мікроскопа;
- виконання малюнків біологічних об’єктів;
спостерігає:
- елементи будови клітини на постійних і
тимчасових мікропрепаратах;
аналізує:
- взаємозв’язок між будовою та функціями
органел;
- взаємозв’язок між будовою та функціями
ядра
|
оперує термінами:
- еукаріоти, прокаріоти, віруси, клітинна
мембрана, цитоплазма, ендоплазматичний ретикулум, апарат Гольджі, лізосоми,
вакуолі, цитоскелет
називає:
- методи
дослідження клітин;
- складові цитоплазми;
- основні клітинні органели та їхні функції;
- основні компоненти та функції ядра;
наводить приклади:
- про- та еукаріотичних організмів;
- рухів клітин і внутрішньоклітинних рухів;
розпізнає:
- компоненти клітин на схемах та електронних
мікрофотографіях;
пояснює:
- роль мембран у життєдіяльності клітин;
- взаємозв’язок клітини із зовнішнім
середовищем;
характеризує:
- хімічний склад клітинної мембрани
|
|
Ставлення
|
|
застосовує знання:
- для доказу єдності органічного світу;
висловлює судження:
- щодо
ролі клітини як елементарної структурної одиниці живих систем;
усвідомлює значення:
- внеску вчених у
розвиток знань про клітину (Т. Шванн, М. Шлейден, К. Гольджі та ін.)
|
|
Тема 3. Принципи функціювання клітини ( 6 год)
|
|
9
10
11
|
|
Обмін речовин та енергії.
Основні шляхи розщеплення
органічних речовин в живих організмах.
Клітинне дихання. Біохімічні механізми дихання.
Фотосинтез: світлова та темнова фаза.
Хемосинтез.
Базові принципи синтетичних процесів у
клітинах та організмах.
Узагальнення
з тем «Структура
клітини» та . «Принципи функціювання клітини».
|
характеризує:
- процеси фотосинтезу, клітинного дихання як
джерел енергії для клітин;
аналізує:
- вплив зовнішніх факторів на протікання клітинних процесів (зокрема, чим
зумовлений зелений колір рослин);
порівнює:
- процеси фотосинтезу та хемосинтезу
|
оперує термінами:
- метаболізм, клітинне дихання, мітохондрії,
фотосинтез, пластиди, хемосинтез
називає:
- процеси обміну речовин та енергії, які
відбуваються в цитоплазмі клітини;
- органели клітини, у яких відбувається
дихання та фотосинтез;
наводить приклади:
- процесів розщеплення органічних речовин,
що відбуваються в клітині
|
|
Ставлення
|
|
висловлює судження:
- щодо значення процесів фотосинтезу,
хемосинтезу, клітинного дихання для забезпечення
енергетичних потреб організмів;
- щодо планетарної ролі фотосинтезу;
застосовує знання про:
- процеси життєдіяльності клітини для
мотивації здорового способу життя;
робить висновок:
- про схожість процесів обміну речовин, що
відбуваються в клітинах організмів різних груп організмів;
- про значення методу моделювання у вивченні
клітинних процесів
|
|
Тема 4. Збереження та реалізація спадкової інформації
(10 год)
|
|
12
13
|
|
Гени та геноми. Будова генів та основні компоненти геномів про- та еукаріотів.
Транскрипція. Основні типи РНК.
Генетичний код. Біосинтез білка.
Подвоєння ДНК; репарація пошкоджень ДНК.
Практична робота №2. Розв’язування елементарних вправ з реплікації,
транскрипції та трансляції.
Поділ клітин: клітинний цикл, мітоз. Лабораторне дослідження фаз мітозу (на прикладі клітин кореня
цибулі).
Мейоз. Рекомбінація ДНК.
Статеві
клітини та запліднення.
Закономірності
індивідуального розвитку. Етапи індивідуального розвитку.
Узагальнення.
|
характеризує:
- процес транскрипції;
- процес біосинтезу білка;
- процес реплікації ДНК;
- генетичний код та його значення в
біосинтезі білків;
- взаємозв’язок між будовою та функціями
хромосом;
- процеси мітозу та мейозу в еукаріотів;
- етапи клітинного циклу;
-
етапи онтогенезу в рослин і тварин;
порівнює:
- процеси транскрипції та реплікації;
- процеси мітозу та мейозу
|
оперує термінами:
- ген, генетичний код, ядро, хромосоми,
рибосоми, транскрипція, трансляція, мітоз, мейоз
називає:
- типи генів;
- етапи реалізації спадкової інформації;
- фази мітозу та мейозу;
- періоди
онтогенезу в багатоклітинних організмів;
наводить
приклади:
- застосування принципу комплементарності
нуклеотидів
|
|
14
15
16
|
|
Ставлення
|
|
робить
висновок:
- про визначну роль спадкового апарату
клітини
|
|
Тема 5. Закономірності успадкування ознак (11 год)
|
|
17
|
|
Класичні методи генетичних
досліджень. Генотип
та фенотип. Алелі.
Закони Менделя.
Практична робота
№3.
Складання схем схрещування.
Ознака як результат взаємодії генів. Поняття про
зчеплення генів і кросинговер.
Генетика статі й успадкування,
зчеплене зі статтю.
Форми мінливості. Лабораторне дослідження мінливості в рослин і тварин.
Мутації: види мутацій, причини та наслідки
мутацій.
Спадкові захворювання людини. Генетичне консультування. Демонстрування схем схрещування, що ілюструють основні генетичні закономірності.
Сучасні методи молекулярної генетики.
Проект
Складання власного родоводу та демонстрація
успадкування певних ознак (за вибором учня) / родовід родини видатних людей
(за вибором учня).
Узагальнення
|
застосовує знання:
- для складання схем схрещування;
- для оцінки спадкових ознак у родині
та планування родини;
- для обґрунтування заходів захисту від впливу мутагенних
факторів;
характеризує:
- успадкування, зчеплене зі статтю;
- мінливість: комбінативну, мутаційну,
модифікаційну;
-
можливості діагностики спадкових хвороб людини;
порівнює:
- модифікаційну та мутаційну мінливість;
-
успадкування домінантних і рецесивних ознак;
дотримується правил:
-
складання схем родоводів;
застосовує знання:
- для оцінки спадкових ознак у родині та
планування родини
|
оперує термінами:
- алель, генотип, фенотип, мутація (точкова,
хромосомна, геномна), мутаген
називає:
- методи генетичних досліджень;
- закони Менделя;
- форми мінливості;
- мутагенні фактори;
- види мутацій;
-
зчеплення генів у хромосомах;
наводить
приклади:
- спадкової мінливості;
- неспадкової мінливості;
- спадкових захворювань людини;
пояснює:
- поняття: домінантний та рецесивний алелі,
гомозигота, гетерозигота;
- значення генотипу й умов середовища для
формування фенотипу
|
|
18
19
20
21
|
|
Ставлення
|
|
висловлює
судження:
- про важливість генетичного консультування
та молекулярних методів діагностики в сучасній генетиці;
- щодо впливу на потомство шкідливих звичок
батьків (тютюнокуріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин);
усвідомлює
значення:
- внеску вчених у розвиток
генетичних знань (Г. Мендель,
Т. Х. Морган та ін.), у
тому числі й українських (С.М.
Гершензон)
|
|
Тема 6. Еволюція органічного світу (7 год)
|
|
22
|
|
Популяції живих організмів та їх основні
характеристики.
Еволюційні фактори. Механізми первинних волюційних змін.
Механізми видоутворення.
Розвиток еволюційних поглядів. Теорія Ч. Дарвіна.
Роль
палеонтології, молекулярної генетики
в обґрунтуванні теорії еволюції.
Еволюція людини. Етапи еволюції людини.
Світоглядні та наукові погляди на походження та історичний розвиток
життя
Узагальнення.
|
характеризує:
- розвиток поглядів на походження
різноманіття живих істот;
порівнює:
- географічне й
екологічне видоутворення;
дотримується правил:
-
складання елементарних таблиць, схем, що демонструють еволюційний розвиток
рослинного й тваринного світу Землі
|
оперує термінами:
- вид, популяція, еволюція, природний добір, антропогенез
дає визначення понять:
- конвергенція,
дивергенція, паралелізм;
пояснює:
- основні положення
сучасної теорії еволюції;
- популяцію як
елементарну одиницю еволюції;
- основні
характеристики популяції;
- елементарні фактори
еволюції;
- критерії виду;
- способи
видоутворення;
- докази еволюції;
- види природного добору;
- різні погляди на виникнення життя на Землі (креаціонізм, спонтанне зародження,
біохімічна еволюція,
панспермія);
- етапи еволюції
людини;
- різноманіття
організмів як результат еволюції;
наводить приклади:
- адаптації
організмів до умов середовища;
- викопних організмів
різних геологічних епох
|
|
23
24
25
|
|
|
Ставлення
|
|
висловлює
судження:
- щодо співвідношення біологічних та
соціокультурних факторів у розвитку людини;
робить висновок:
- про єдність органічного світу, що
проявляється через його розмаїття;
- про значення моделювання в дослідженні
еволюційних процесів різних рівнів;
усвідомлює
значення:
- внеску вчених у розвиток
еволюційного учення (Е. Геккель,
Ч. Дарвін, Ж.- Б. Ламарк та ін.), у тому числі й українських (О. О. Ковалевський)
|
|
Тема 7. Біорізноманіття (4 год)
|
|
26
27
|
|
Основи еволюційної філогенії та
систематики.
Основні
групи організмів: бактерії, археї, еукаріоти.
Неклітинні
форми життя: віруси.
Огляд
основних еукаріотичних таксонів.
|
характеризує:
-
основні принципи біологічної систематики;
аналізує
та порівнює:
-
засоби боротьби із хворобами різної природи (вірусні, бактеріальні,
протозойні тощо)
|
називає:
-
таксономічні одиниці;
-
основні групи організмів
|
|
Ставлення
|
|
робить висновок:
- про
єдність органічного світу, що проявляється через його розмаїття;
усвідомлює :
-
значення різних форм життя для збереження здоров’я людини
|
|
Тема
8. Надорганізмові біологічні системи (7 год)
|
|
28
29
30
31
|
|
Екосистема. Різноманітність екосистем.
Харчові зв’язки, потоки енергії та колообіг
речовин в екосистемах.
Біотичні, абіотичні та антропічні
(антропогенні, техногенні) фактори.
Стабільність екосистем та причини
її порушення.
Біосфера як цілісна система.
Захист
і збереження біосфери, основні заходи
щодо охорони навколишнього середовища.
Проект
(дослідницький)
Виявлення рівня антропогенного та
техногенного впливу в екосистемах своєї місцевості.
Узагальнення з тем «Біорізноманіття»
та «Надорганізмові біологічні системи».
|
застосовує знання:
- про особливості
функціонування популяцій, екосистем, біосфери для обґрунтування
заходів їх збереження, прогнозування наслідків впливу людини на екосистеми,
визначення правил своєї поведінки в сучасних екосистемах;
розпізнає:
- основні групи організмів за екологічною
роллю в мережах живлення екосистем;
застосовує знання:
-
для складання ланцюгів (мереж) живлення в екосистемах;
дотримується правил:
-
побудови екологічних пірамід різних типів;
спостерігає:
-
дію екологічних факторів на різні групи організмів;
аналізує та
порівнює:
- різні середовища
життя;
- природні
та штучні екосистеми;
описує:
-
антропічний вплив на природні екосистеми;
бере
участь у природоохоронній діяльності та
дотримується екологічної культури в повсякденному житті
|
оперує термінами:
- екологічний фактор, продуценти,
консументи, редуценти, екосистема, трофічний ланцюг (мережа), біосфера
називає:
- методи дослідження процесів в екосистемах;
- екологічні фактори;
наводить приклади:
- угруповань, екосистем;
- пристосованості організмів до умов
середовища;
- ланцюгів живлення;
пояснює:
- структуру
екосистем;
- взаємодію
організмів в екосистемах;
- структуру ланцюгів
живлення;
- правило
екологічної піраміди;
- значення колообігу
речовин у збереженні екосистем;
- функціональні компоненти біосфери;
- роль заповідних територій у збереженні біологічного різноманіття,
рівноваги в біосфері;
порівнює:
- природні та штучні
екосистеми;
- роль продуцентів,
консументів, редуцентів у штучних і природних екосистемах
|
|
Ставлення
|
|
|
|
|
робить висновок:
- про цілісність і
саморегуляцію живих систем;
- про значення природних угруповань для збереження рівноваги в
біосфері;
усвідомлює значення:
- внеску вчених у розвиток екології (Е. Геккель,
Ю. Лібіх, Е. Шелфорд та ін.), у тому числі й українських (М. І. Вернадський);
формує громадянську позицію:
- в галузі збереження довкілля
|
|
Тема 9. Біологія як основа біотехнології та медицини (
6 год)
|
|
32
|
|
Поняття про селекцію.
Введення в культуру рослин. Методи селекції рослин.
Одомашнення тварин. Методи селекції
тварин.
Огляд традиційних біотехнологій.
Основи генетичної та клітинної інженерії.
Роль генетичної інженерії в сучасних біотехнологіях і медицині.
Генетично модифіковані організми.
Узагальнення.
|
порівнює:
- класичні методи селекції із сучасними біотехнологічними
підходами
|
оперує термінами:
- біотехнологія, селекція, генетична інженерія,
генетично-модифіковані організми
називає:
- методи селекції;
- завдання та основні
напрями сучасної біотехнології;
- методи сучасної
біотехнології;
- можливості діагностики спадкових хвороб
людини;
пояснює:
- переваги та можливі ризики використання
генетично модифікованих організмів;
наводить приклади:
- речовин (продукції), які одержують методами
традиційних біотехнологій;
- речовин (продукції), які одержують методами генної
інженерії
|
|
33
34
|
|
Ставлення
|
|
застосовує знання для
оцінки:
- можливих позитивних і негативних
наслідків застосування сучасних біотехнологій;
висловлює судження:
- щодо можливості використання генетично модифікованих організмів;
- щодо моральних і соціальних аспектів біологічних досліджень
|
|
Узагальнення
|
|
35
|
|
Основні загальні властивості живих систем.
|
характеризує:
- основні загальні
властивості живих систем
|
оперує термінами:
- система
|
|
Ставлення
|
|
робить висновок:
- про єдність живих систем різних рівнів
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
