Українські
вечорниці на Андрія
Матеріали та обладнання: Калита,віник, пампушки, вареники в
керамічних тарілках, серветки, рушники, нитки, голки, пиріжок з клоччям(нитками
чи ватою), квачик для сажі, кропильце, дрова, рушник, гарбуз, в’язка бубликів,
стрічка, нитки, свічка, сірники, перстні (4), віночок, тарілки (4) , вода,
папір, ручки, плакати.
Вед. 2. З давніх-давен славилася Україна звичаєм, ворожити у ніч на Андрія. Ця давня
традиція – прекрасний витвір людської фантазії, призабутої сьогодні. Ми хочемо
повернути їй життя. Нехай оживе одна із
сторінок молодості наших матерів і бабусь.
Вед. 1. За християнськими переказами
Андрій Первозванний був одним із 12 апостолів Ісуса Христа. Він проповідував
християнство серед слов’ян. Кажуть Андрій передбачав, що з волі Божої на
дніпровських пагорбах буде збудовано місто.
Вед. 2. Серед осінньо-зимових свят
найбільшою поетичністю і неповторністю виділяється свято Андрія. Воно
вважається парубоцьким, оскільки дівчата відзначають свято своєї покровительки
Катерини. Святкування є продовженням молодіжних вечорниць, де хлопці і дівчата
обирали своїх суджених.
Вед. 1. За церковними легендами святий
проповідував християнство у Скіфії й дійшов аж до Києва, де на одному з
пагорб1в поставив хрест i сказав: «Чи бачите гори ці? Повірте мені, на них
засяє благодать Божа». Згодом там, де він установив хрест, було споруджено
Андріївську церкву.
Вед. 2. День Андрія Первозванного —
найцікавіший. Від нього вiє чарівною староукраїнською стихією. 3 давніх - давен
у ніч на Андрія дівчата ворожать. Може, не зовсім щиро, та все ж десь там,
глибоко в душі, дівчина вірить, що Андрієва ніч допоможе їй пізнати свою долю —
дізнатися, чи вийде заміж, а чи доведеться знову дівувати цілий рік.
Вед. 1. Узимку, коли завершувалися
роботи у полі частішали парубоцькі гуляння. У різних місцевостях їх проводили
по-різному, бо з цим святом пов’язана значна кількість звичаїв, обрядів, повір’їв,
проповідувань майбутньої долі, ворожіння, ритуальне кусання калити. Від цього
віє чарівною язичницькою стихією.
Вед.2. Ось і ми зазирнемо у звичайну
селянську хату й довідаємося, як проходило це свято багато-багато років тому.
Запрошуємо всіх на вечорниці.
Інтер’єр української хати
з піччю, коцюбою, рогачем, образами,
рушниками, свічками. На столі Калита, прикрашена калиною.
Учасники: (учні в
українському одязі)
- господиня ;
- писар із сажею;
- циганка;
- хлопці та дівчата.
На стінах плакати
(прикмети, приказки про день Андрія)
1. Іній на Андрія — буде добрий урожай на гречку.
2. Сніг на Андрія не впаде — зима буде тепла,
малосніжна; сніг впаде — холодна, довга.
3. На Андрія треба кожуха добродія.
4. На Андрія робиться дівчатам надія.
Господиня.. Уже й вечір, а ні дівчат, ні хлопців немає! Коли ще ми
дівували, то як зачуєш вечорниці, біжиш, аж тини тріщать, а тепер… Ось незабаром вже треті півні заспівають, а вечорниці ще й не
починалися. Ні, що не кажіть, а світ змінився…Куди все поділося?
Дочка
(вишиває). Мамо! Мамо! Не кажіть такого. Прислухайтеся,
чуєте: он уже дівчата йдуть… Зараз буде весело нам усім!
Чутно сміх, стук у двері. Господиня
схоплюється з місця, запрошує дівчат у хату.
Господиня. Прошу! Прошу! Заходьте будь ласка!
Заходять
дівчата. Усі одягнені у святкове українське вбрання, несуть миски з пампушками,
млинцями,
яблуками, дерунами,
горіхами.
1 дівчина (кланяється
господині).
Добрий вечір у вашій хаті!Уклін господині !
2 дівчина Ой
веселі вечорниці в нас на Україні,
Добрий вечір, господине, славна молодице.
Чули, що в
оцій хатині будуть
вечорниці .
Господиня. Добрий вечір!
Добрий вечір, любі
гості! Щиро просимо у хату, і привітну, і багату. .
Від зірниці до
зірниці хай лунають вечорниці!
2 дівчина. Гей,
на наших вечорницях і
сумний
розвеселиться!
Господиня: Поспішайте, дівчатонька,
Все приготувати,
Бо пора вже вечорниці
Всім нам починати.
Зваримо вареників
Біленьких, смачненьких,
Та й запросим до нас в гості,
Хлопчиків гарненьких,
Щоб вони разом із нами
Дружно працювали,
Андріївські вечорниці
Піснею стрічали.
(Дівчата
співають)
1 дівчина : Я оце сиджу на вечорницях, вишиваю і думаю, що поки ми
дівуємо, то і горя не знаємо. А як тільки вийдемо заміж так і почнуться клопоти та негаразди. Свекруха буде
гризти, діти спати не даватимуть...
Непорозуміння та колотнеча в сім’ї. Особливо коли під однією стріхою збереться
декілька невісток. Як ото в “Кайдашевій сім’ї”.
Господиня: Не хвилюйтесь ,
мої любі. Вмощуйтесь зручніше.
Будьте як вдома. У сьогоднішній вечір, можуть здійснитися
ваші надії. Хочете знати свою долю, дівчата?
Дівчата: Хочемо!
Господиня: Бач, які швидкі й розумні. Гаразд! Хай вже буде по вашому. То може і я помолодію біля вас.
Колись, щоб знати, котра з нас швидше заміж вийде, ми
складали чоботи до порога. Чий перший на поріг
стане та і заміж швидше вийде. Ану, дівчата, спробуйте
і перевірте. Роззувайтеся!
( Дівчата, сміючись, міряють чобітьми підлогу. Поки вітають першу і
другу "відданиць", хлопці крадуть з порога перший капець).
Дівчина: О! Доворожилася! Боса додому піду. Хто забрав чобіт? ( Виглядає за двері, там хлопці, заходять
у хату).
Дівчина: Відразу наречений об'явився. Прошу віддати, а то в
ноги зимно.
Хлопець: Може, ще й взути?
Дівчина: Це я вже сама вмію. Бач, заміж першою збираюсь!
Хлопець: А чого ж то нас ніхто не кличе? Зірка перша вже
зійшла!
Дівчата: Ходіть, ходіть ворожити будемо.
( Голос з коридору « Хлопці,
допоможіть мені!»
Відчиняються двері і на
порозі стоїть парубок з великим гарбузом в руках
В’язанка бубликів у нього на
шиї )
Парубок : От і клята та дівка Уляна, я ж до неї і так, і сяк, і
бубликом хотів пригостити, а вона все брикається та глузує. Я думав, що вже
домовився з нею про весільну сукню, а вона мені – гарбуз. Та нічого,
мабуть, багато насіння з нього буде, та й кашу гарбузову я полюбляю.
Дівчина: Не сумуй,
Парубок: Я і не сумую, та батько буде бити! До кого ж
тепер поведуть мене свататись. Я вже чисто замучився. Чи я, тату, не доріс, Чи я, тату, переріс,
Чи не рублена хата, Чом не люблять дівчата?
Дівчина: Ой , хлопче,
любиш ти гарбузову кашу, а не Уляну.
Дівчина: Ти нам нагадуєш слова із пісні, де козак любив
пироги, а не дівчину.
Хлопці. ( заходять
до хати ) Добрий вечір, дівчата-голуб’ята!
Дівчата
(разом). Добрий вечір, хлопці-молодці!
Господиня. Як добре,
хлопці, що ви прийшли. Мої дівчата аж повеселішали. А я вже думала, що
вечорниці без парубків будуть.
1 хлопець:
Ми
так стомилися, зголодніли, може пригостите нас?
Господиня: Дівчата, почастуйте
хлопців.
2 дівчина З’їж , Андрійку, пиріжок,
Він дуже смачненький,
А у нього всередині
сирочок дрібненький.
2 хлопець: (кусає пиріг і
кривиться)
Чи ти, дівча, з
роду-віку пирогів
не їла,
Що ти свої пироги клоччям
начинила?
Нехай тебе лихий знає з
цими пирогами,
Ти би краще розкидала
їх помежи псами.
Господиня Скажіть-но,
а хто з вас старший, чи маєте свій устав?
3 хлопець. Аякже, оце мене і старшим вибрали. А устав наш такий:
«Будемо гуляти чесно, тихо, смирно, як слід поважному парубоцтву. Господиню на
вечорницях шануватимемо, як матір».
Господиня. Добре говориш, хлопче. Коли ви до нас з
добром прийшли, то прошу, сідайте, дівчат звеселяйте.
4 хлопець.Дівчата, а чого це ви зажурились, Аж брівоньки
іскривились? Галю, Галю чорнобрива, Чого в тебе брови криво?
3 дівчина. На козака задивилась, Та й брівоньки іскривились.
1 хлопець.Ой чия ж то дівчинонька
Така русокоса?
Що
до неї хлопці липнуть,
Як кури до проса.
1 дівчина. Полюбила
коваля,— Така доля моя.
Я ж думала кучерявий, В нього чуба нема.
2 дівчина. Постій, хлопче, до суботи,
Справлять мати сукню, ще й чоботи,
Червоную плахту, зелену запаску
— Люби мене, козаченьку, коли твоя ласка.
3 дівчина.А до мене Яків приходив,
Коробочку раків приносив.
А я тії раки забрала,
А я Якова з хати прогнала.
4 дівчина. Кину
кужіль на полицю, Сама піду на вулицю.
Я нікого не любила, Тільки Петра та Данила,
Грицька,
Стецька та Степана, Кучерявого Івана.
2 хлопець.Дівчиноньку я любив,Подарунки їй носив.
Носив сала, носив свічки, Кукурудзу,
черевички.
Носив просо, носив мак. Он було як.
1 дівчина. Але ж ти, Петре, дурний!
2 хлопець. Зате я високий.
1 дівчина. Ти, напевно, ще й сліпий?
2 хлопець. Ні-і-і! Тільки косоокий.
3 хлопець. Та годі вам, давайте я краще загадку загадаю:
«Чотири чотиринки, п’ятий кавунник, несуть кривулицю через тин на вулицю».
2 дівчина. Так це ж дірки у решеті!
3 дівчина. Ану, я загадаю! Що буде, як козі сім літ мине?
4 хлопець. Ото загадала — восьмий піде.
Господиня. Ану, хлопці, мою
загадку відгадайте: «Що хочеш купити — не купиш, що хочеш продати не продаси?»
1 хлопець. Такого не буває. За гроші все можна купити.
Господиня. Е ні, всього не купиш, молодість не купиш ні за які гроші, а старість
нікому не продаси.
Чути
стук у двері. До господи поволі заходить циганка.
Господиня. Заходь, заходь, сусідонько, до нас на
гостину.
Циганка. Дякую, що запрошуєте, а не проганяєте.
1 дівчина. Та що ви, бабусю?
Дівчата звільняють місце між собою на лаві.
Сідайте-но біля нас та про нашу долю
нам розкажіть. Ви ж вмієте ворожити?
Циганка. Вмію. Але навіщо вам наперед знати, що буде? Комусь
може сумно стане, а у вас тепер так весело і затишно. Ну , добре. Натягуйте стрічку. Кожна із дівчат прив'яже до неї свою нитку. Чия нитка швидше згорить, то та
дівчина першою заміж вийде.
(Ворожать)
Циганка : А зараз ворожба для хлопців. Оце вам миски , оце вам і перстні. Наливайте воду і губами дістаньте перстень з макітри.
Хто швидше! Поки вони будуть бавитися, ви дівчата ідіть і
принесіть дров.
(Дівчата приносять).
А
тепер порахуйте кожна по скільки принесли? Через стільки років і заміж підете. (Сміх).
Циганка Тепер треба
взяти віночок і підкинути в гурті дівчат вгору. На кого віночок впаде,
той заміж першим піде.
Циганка. На підлогу кладіть аркуші з написаними іменами хлопців. Тепер киньте перстень
до них. До
якого аркуша перстень покотиться, так буде зватися суджений.
2 дівчина Котись, котись, перстеньок, до милого на ганок.
Скажи мені, Андрійку, бо скоро прийде ранок,
хто
судженимй мій буде :Руслан , Микола чи Вадим,
Петро, Антон
чи Никодим?
(Дівчата
по черзі пускають колечко. Сміються і підштовхують одна другу).
Господиня А які ж то вечорниці без дерунів та вареників? Ось зараз ми всіх вас почастуємо.
Лунає мелодія пісні «А мій милий
вареничків хоче».
Але спочатку
скуштують дівчата вареників чарівних, з загадками і передбаченнями.
1 Дівчина (Бере
перша вареник з макітри, надкушує його). Вареник із сиром! Буду з чоловіком жити в злагоді і з миром.
2 Дівчина (Підходить
друга дівчина, бере вареник, кусає його) А мій вареник із сіллю. Буду жити в достатку.
3 дівчина: А мій вареник з монетою! Буду багатою.!
4 дівчина: А мій вареник з обручкою. Заміж скоро вийду.
Дівчата
беруть миски із пампушками, пиріжками, дерунами
і частують ними гостей.
1 хлопець: А тепер давайте паляницю ділити.
(підвішують
калиту на зріст людини)
1 хлопець: А хто ж буде Калитинський ?
2 хлопець: Хай Андрій буде вартовий, а Василь – писар .
3 хлопець: Добрий вечір пане Калитинський !
4 хлопець: Добрий вечір пане Коцюбинський !
3 хлопець: Я приїхав калиту їсти !
4 хлопець: Їж.
3 хлопець: Я кусну.
4 хлопець: А я мазну.
(Всі хлопці беруть участь у кусанні калити. Паляницю
одержують ті, хто вкусить і не засміється. Всіх хто засміється мажуть сажею.
Дівчата смішать хлопців, щоб вимазати їх сажею.)
1 хлопець: Дякуємо господині за теплу хату, молодим
дівчатам за стіл багатий.
2 хлопець: Нехай
на свята у вашій хаті буде гостей багато.
1 дівчина: Ми гуляли, веселились,
Усім весело було.
2 дівчина: Вечорниці завершились
І здається все пройшло.
1 хлопець: Ні, так просто не проходить, В
серці струночка бринить.
2 хлопець: Про веселі вечорниці
Спомин в серці буде жить.
Вед. 1. Ось і
ожили перед нами ігри і забави нашого народу. Тепер головне,
щоб вони не пішли у забуття. Міцний
наш рід, жива у ньому пам'ять про минуле. Тож бережіть цю прекрасну,
невичерпну скарбницю. У ній розум, кмітливість, гумор, надія і світло завтрашнього
дня. Хай у вас завжди живим вогником світяться обереги пам'яті!
Вед. 2. На все добре ! До нових зустрічей!
