среда, 25 ноября 2015 г.

Генетично модифіковані продукти в харчуванні сучасного школяра ( наукова робота учня )



Генетично модифіковані продукти у харчуванні сучасного школяра




– 2012  ̶

Зміст

Вступ   ------------------------------------------------------------------------------------------------3
Генетично модифіковані продукти в харчуванні сучасного школяра 
Поштовхи до генетичних модифікацій  ------------------------------------------------------7
Що таке ГМО ......................................................................................................................................
Мета генетичного модифікування………………………………………………………………………………………...7
Методи отримання ГМО…………………………………………………………………………………………………
ГМроблеми контролю  -----------------------------------------------------------------------8
Прискіпливі погляди  --------------------------------------------------------------------------- 10
ГМО – шкода і користь………………………………………………………………………………………………10
Генетично модифіковані продукти харчування  -----------------------------------------13
Для чого створюються трансгенні продукти?   …………………………………………………13
Чи варто нам боятися ГМ?    ………………………………….......................................................13
ГМО в продуктах харчування…………………………………………………………………………………………14
Як розпізнати ГМ продукти? …………………………………………………………………15         
Що їдять наші школярі ? -----------------------------------------------------------------------16
Висновки  -----------------------------------------------------------------------------------------17
Додатки - ---------------------------------------------------------------------------------------    18
Література -----------------------------------------------------------------------------------------23
       




    Вступ
   Людина, як живий організм, створений природою, є невід’ємною її частиною, і її життя залежить від стану довкілля (мал.1)[ 17].
     Мал. 1
   Щоб задовольнити  свої потреби та покращити умови життя, людство, за допомогою свого інтелекту, дедалі активніше втручається в природне середовище , змінюючи його структуру та порушуючи стабільність екологічної системи.Розвиток цивілізації та досягнення науково-технічного прогресу невпинно загострюють взаємовідносини між природою і суспільством.
   Кожна людина має певну генетичну спадкову інформацію, яка багато в чому визначає її здоров’я. Але окрім цього, людина повинна вміти вести здоровий спосіб життя,  щоб грамотно реалізувати свій генетичний потенціал.
   Раціональне харчування повинно задовольняти всі фізіологічні потреби дитячого організму. Воно є однією з найважливіших умов збільшення опірності організму проти дій несприятливих факторів, зміцнення  здоров’я і підвищення працездатності.
   Недостатньо якісне харчування може  загальмувати темпи росту і розвитку, спричинити зміни вищої нервової діяльності і послаблення імунної  реактивності [23] . Ось чому особливу увагу потрібно приділяти  тому, чим харчуються учні.
   З одного боку, тема генетично модифікованих ( генетично змінених, трансгенних) продуктів начебто активно обговорюється в певних ЗМІ, але з іншої – дуже мало людей насправді уявляють про що йдеться, не говорячи вже про неважливість, що здається, неактуальність цієї теми. Але ж саме на нас сьогодні  в  першу чергу покладена відповідальність за своє здоров'я і здоров'я наших дітей. І точно так, як і незнання  закону не звільняє від відповідальності, так і незнання сучасних продуктів харчування не звільняє нас від наслідків їх вживання.
   Суперечка довкола  вживання ГМП існує давно: як прихильники, так і запеклі вороги  революційного нововведення популяризують доволі вагомі аргументи.  З-поміж безлічі думок, гіпотез, доведень, поглядів, експериментів, якими рясніють сторінки ЗМІ, інтернету, радіо і телебачення кожному особисто потрібно визначитися з відношенням до цієї проблеми.  Робота  загострює увагу учнів і батьків на відповідальному ставленні до власного здоров’я, стимулює бажання якомога більше знати про ГМО і ГМП , проблемою  над якою дискутують  з самого початку її народження. 
   В процесі роботи залучалося чимало учнів і батьків до досліджень. Це також вплинуло на їхнє відношення до ГМП. Люди, з якими довелося контактувати впродовж дослідження, проявили неабиякий інтерес  до знань про ГМО, ГМП. З ентузіазмом школярі перевіряли маркування продуктів, які купували в магазинах, знайомилися зі складом продуктів і замислилися над тим, чи варто надавати перевагу таким сучасним харчам, як газована вода, чіпси, сухарики, жувальні гумки, желе, ковбаси, їжа швидкого приготування  і чи потрібні вони взагалі. Учні  задумались над обмеженням чи навіть виключенням цих продуктів зі свого харчування.
   Говорячи про перспективу ГМП в Україні хочеться сподіватися, що вони не витіснять звичні нам картоплю, буряк, моркву, цибулю, курятину, свинину і кожна людина матиме можливість робити свідомий вибір, які продукти їсти і де їх купувати.
   Під час дослідницької роботи опрацьовано публікації ЗМІ,  інтернет -видань, наукової літератури,проведено дослідження про використання ГМО у продуктах харчування, які споживають учні.
   Вперше вдалося проаналізувати можливості впливу ГМО на організм школяра та всебічно розглянути позитивні і негативні сторони використання ГМП у харчуванні, проаналізувати вибір людей при покупці продуктів та вирощуванні рослин і розведенні тварин в домашніх умовах, досліджено маркування продуктів харчування у магазинах, шкільній їдальні.
   Проблема ГМО та їх використання  при виробництві продуктів харчування не залишила байдужими жодного зі 100 опитаних респондентів.
   Об’єктами  дослідження є учні, населення різного віку, шкільна їдальня, магазини села.
   Предмет дослідження - здоров’я школяра, вплив ГМО на природу і здоров’я людини, ГМП, поінформованість населення про ГМО, маркування продуктів на наявність ГМО, право вибору людей щодо ГМО, вживання продуктів харчування з ймовірним вмістом ГМО.
Мета.
- Зясувати, яку роль в житті відіграють ГМО.
- Виявити особливості ГМО та їх використання у продуктах харчування учнів.
- Узагальнити  уявлення про ГМП у вигляді наукової роботи.
- Допомогти зробити вибір учням при покупці продуктів харчування шляхом накопичення інформації про особливості ГМО і їх ймовірний вміст у продуктах харчування.
- Спонукати до досліджень, до розширення світогляду, до потреби вести здоровий спосіб життя, до підвищення відповідальності за власне здоров’я.


Завдання.
1.      Опрацювати інформацію про виникнення потреби генної модифікації і історії створення ГМО.
2.      Вивчити закони України на предмет ГМО та ГМП. Ознайомитись з законодавчою базою інших країн.
3.      Дізнатися, які можливі наслідки використання ГМО.
4.      Довідатися з різних джерел, які продукти ймовірно містять у своєму складі ГМО і як їх розпізнати.
5.      Проаналізувати проблеми контролю продуктів на вміст ГМО.
6.      Дослідити:  А) поінформованість населення про ГМО;                         
                       Б) відношення вітчизняних ЗМІ, науковців до проблем генної модифікації;
                       В) частоту споживання окремих продуктів(з ймовірним вмістом ГМО) учнями і дорослими;
                       Г) маркування продуктів “ Без ГМО” у шкільній їдальні, магазинах;
                       Е) плюси і мінуси впливу ГМО на довкілля і здоров’я людини.                                                       Д) рішення людей щодо вибору продуктів харчування;
Методи досліджень
1.      Анкетування учнів, батьків.
2.      Підбір наукової інформації про ГМО.
3.      Ознайомлення з публікаціями ЗМІ,  Internet, законодавчою базою щодо ГМО, ГМП.
4.      Обстеження продуктів харчування шкільної їдальні, магазинів на наявність маркування про вміст ГМО.
5.      Графічне обробка зібраних матеріалів.
6.      Статистична обробка зібраних матеріалів.
7.      Ознайомлення з поглядами населення щодо впливу ГМП на їхнє ж  здоров’я.
8.      Фото етапів робити
   Виконувалася робота і  проводилося дослідження  впродовж січня – березня 2012року  в декілька етапів.
1-ий етап. Організаційний – вибір теми, визначення мети і завдань, складання плану, підбір джерел.
2-ий етап. Теоретичний - опрацювання інформації з різних джерел, вибір і узагальнення знань, що стосуються виконання поставлених завдань.
3-ій етап. Практичний – проведення соціологічних досліджень, а саме:
-          Анкетування  «Моє відношення до ГМО» ( 100 респондентів, з них – 60 учнів і 40 батьків);
-          Анкетування «Що ми їмо?» ( 60 респондентів – учні однієї школи):
-          Обстеження на предмет маркування продуктів харчування «Без ГМО» ( 3 продуктових магазини і шкільна їдальня).
4-ий етап. Формулювання висновків.
5-ий етап. Оформлення роботи.
   Дослідження проведено в сільській місцевості в межах одного населеного пункту .
   В основній частині роботи викладено узагальнену важливу інформацію про ГМО і ГМП, проаналізовано, з позицій різних груп людей, можливий вплив ГМП на здоров’я сучасного школяра, даються поради щодо аналізу продуктів харчування на ймовірний вміст ГМО, обґрунтовано результати власних досліджень, викладено пропозиції щодо використання отриманих результатів.
   Додатки містять синтезовану і унаочнену інформацію, що дає більш повніше і швидше вникнути в проблему.
    Робота розкриває актуальну тему сьогодення. Акцентує увагу на особистій відповідальності за здоровя, спонукає до інтелектуальної активності, стимулює до ведення здорового способу життя. Поєднує в собі знання основ збереження життя та здоров’ з ціннісними орієнтаціями щодо задоволення соціально значущих й особистісно зоорієнтованих потреб.
Використання результатів.
Рекомендації щодо використання результатів досліджень.
1.      Дані спостережень, з метою інформування громадськості з приводу аналізу продуктів харчування на вміст ГМО, накопичення наукових знань в створенні ГМО ,популяризувати шляхом публікацій в ЗМІ, шкільних газетах, розміщення інформації в Інтернеті, виступів на батьківських зборах, класних годинах, загальношкільних лінійках, виставок літератури, відео-сюжетів, практичних занять.
2.      Відділам освіти РДА включити в тендерні умови, для постачальників продуктів харчування для шкільних їдалень, обмеження щодо постачання  продуктів з ймовірним вмістом ГМО для харчування учнів і забороною постачання без маркування на вміст ГМО.
3.      На державному рівні забезпечити реалізацію права громадян на достовірну інформація про склад продуктів, їх походження, технологію виробництва і виробника. 
                                                                                                                                    
Генетично модифіковані продукти в  харчуванні сучасного школяра

Поштовхи до генетичних модифікацій
Що таке ГМО?
     Генети́чно модифіко́вані органі́зми — ГМО (англ. Genetically modified organisms, GMOs)
     Генетично модифікованими називають організми, генетичний матеріал яких був змінений шляхом, що не відбувається в природних умовах, на відміну від схрещування або природної рекомбінації. Відповідне формулювання затверджене в статті 2 Директиви 2001/18/ЄС Європейського парламенту та Ради від 12 березня 2001 року про вивільнення у навколишнє середовище генетично модифікованих організмів.[6]
    Цю технологію часто називають "сучасною біотехнологією" або "генною технологією". Синонімом ГМО є поняття "Трансгенні культури", тобто рослинні або тваринні організми зі зміненими генами.
Мета  генетичного  модифікування
    Генетична модифікація може надавати рослині, тварині і харчовому продукту, що виробляється з них  цілий ряд певних ознак. Переважна кількість генно-модифікованих організмів, що культивуються, несуть стійкості до збудників хвороб (вірусів та грибів), комах-шкідників або до гербіцидів. Це значно полегшує культивування, а також зменшує витрати на обробку отрутохімікатами.                                     
   Cеред глобальних проблем, які безпосередньо впливають на долю людства,  виділяють продовольчу. До певної міри це наслідок того, що харчування є фізіологічною потребою людини. Продовольча криза особливо актуальна для багатьох країн Африки, Азії, Латинської Америки і загрожує поширитися на інші території. У сучасному світі продовольча проблема тісно пов'язана з іншими глобальними проблемами: демографічною, енергетичною, екологічною. Недостачу в продуктах харчування людство відчувало завжди.
      Оскільки можливості розширення сільськогосподарського виробництва в більшості країн світу обмежені, а інтенсифікація виробництва продовольства вимагає значних затрат, то особливий інтерес представляє розширення нетрадиційного виробництва продуктів харчування, зокрема розробка технологій виробництва білків такої якості, які б використовувалися для виробництва нових харчових продуктів, особливо таких, що імітують тваринницькі.
     Під час "холодної війни" військові кола обох супердержав - США і СРСР покладали неабиякі надії на біологічну зброю нового типу. Вона не знищувала би території та індустрію, а впливала би тільки на населення. Вони вкладали значні кошти в наукові розробки в цьому напрямку.
 З розвитком біотехнології пов'язують вирішення глобальних проблем людства — ліквідацію недостачі продовольства, енергії, мінеральних ресурсів, поліпшення стану охорони здоров'я і якості навколишнього середовища.
 

Методи  отримання  ГМО
   Отримують ГМО за допомогою методів генетичної інженерії. Наприклад, переносом в геном створеної поза організмом рекомбінантної ДНК, що містить нові,або змінені гении (додаток 3
    Генетично модифіковані організми отримують методом трансформації за допомогою одного з способів: агробактеріальний переніс, балістична трансформація, електропорація або вірусна трансформація.   ( додаток 2 ).
   За результатами анкетування місцевого населення на предмет соціологічного дослідження за темою "ГМО в продуктах харчування?" зі ста респондентів на питання  «Чи маєте ви уявлення, що таке ГМО?" 20% відповіли, що нічого про це не знають ,44% -  щось трохи чули, 36% уявляють, що таке ГМО ( мал.2). На питання « Чи хотіли б ви більше знати про ГМО?» позитивно відповіли 100%.
Отже, знання про ГМО є актуальними  і потрібними людям.
    Мал.2
ГМО: проблеми контролю
    У зв'язку широким розповсюдженням генетично модифікованої сої, отримати абсолютно чистий продукт її переробки неможливо. Саме тому в ряді країн введено, так зване порогове значення вмісту ГМО в продукті. Величина, що не перевищує цей рівень, характеризується як технічне забруднення і продукт не підлягає маркуванню на вміст ГМО. У країнах ЄС цей поріг встановлено на рівні 0,9%, в Японії - 5%, в США - 10%. Причому в багатьох країнах маркування товарів з ГМО суворо обов'язкове.
   В країнах Євросоюзу обов'язковому маркуванню підлягають:
*   усі харчові інгредієнти, зроблені з ГМ-культур, навіть ті, які фактично не містять ДНК: крохмаль, лецитин, підсолоджувачі і так далі;
введено мораторій на використання ГМО в дитячому харчуванні.
   Одинадцять країн ЄС - Австрія, Болгарія, Угорщина, Греція, Ірландія, Кіпр, Литва, Латвія, Мальта, Нідерланди і Словенія - зажадали від Ради Євросоюзу надати їм право заборони використання ГМ сільськогосподарських культур на власній території. Швейцарский уряд має намір продовжити заборону на використання сільськогосподарських біотехнологій, пов'язаних з виробництвом генетично модифікованої продукції, як мінімум до 2013 року.
   На території України також заборонено законом використання живих модифікованих організмів (життєздатних культур) - дозволено ввезення тільки переробленого відповідним чином рослинної сировини.[ 10 ]  На початку лютого 2009 року Кабмін України таки затвердив порядок реєстрації продукції з ГМО. Весь імпорт  тепер повинен проходити  відповідну експертизу, причому безпосередньо на кордоні.У разі перевищення у продукції європейської норми вмісту ГМО 0,9% - їй буде відмовлено у ввезенні. [18 ] Також в Україні набув чинності наказ Міністерства охорони здоров'я про затвердження переліку харчових продуктів, у яких здійснюється контроль вмісту генетично модифікованих організмів. [13 ]
   Споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на:
1) захист своїх прав державою;
 2) належну якість продукції та обслуговування;
3) безпеку продукції;
4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); 5) відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією, або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя й здоров’я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством; [ 11 ]
  Але ж як можна буде вимагати відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною (якщо такою виявляться ГМП) продукцією, враховуючи те, що можливі зміни проявлять себе тільки в третьому поколінні [ 11 ] Мабуть, потрібні якісь більш дієві закони?
   Таким чином, маркуванню підлягають не тільки продукти оримані з ГМО, а також харчові добавки, отримані за допомогою ГМО. Ні в Європейське, ні законодавство Сполучених Штатів не передбачає маркування харчових добавок, отриманих за допомогою генно-модифікованих мікроорганзмів. Крім того, Україна стала першою державою в світі, яка зобов'язала виробників та імпортерів харчових продуктів вказувати позначення «без ГМО» в маркуванні всіх, без винятку, харчових продуктів, навіть тих, у яких ГМО не може бути ні теоретично, ні практично.
   Соціологічне опитування з приводу купівлі продуктів харчування без маркування «Без ГМО» показало, що все-таки більшість із опитаних (75% ) не беруть такий продукт взагалі, або інколи  все-тки дозволяють собі це ( мал.3).
   Мал.3.
  Отже, це свідчить про те, що свідомість людей не завжди співпадає з тим, що вони роблять.   Дослідження показали,що в країнах Євросоюзу обов'язковому маркуванню підлягають:
 * продукція, що виготовлена з ГМ-рослин (потенційно небезпечних овочей, фруктів і злаків);
 *усі харчові інгредієнти, зроблені з ГМ-культур, навіть ті, які фактично не містять ДНК: крохмаль, лецитин, підсолоджувачі і так далі;
 *введено мораторій на використання ГМО в дитячому харчуванні.
В Україні випуск ГМП регулюють ряд законів ( додаток 1 ).

Прискіпливі погляди
                      ГМО- шкода і користь 
   Суперечка навколо вживання генетично модифікованих продуктів точиться давно: як прихильники, так і вороги такого революційного нововведення наводять доволі вагомі аргументи. Давайте розберемося у тому, як така їжа може впливати на людський організм.
   Сказати офіційно, що ГМО шкідливі, не може ніхто. Найчастіше вживається термін як «потенційно небезпечні». Щоб зробити заяву про шкоду ГМО необхідно провести тривалі і масштабні дослідження та експерименти. Станом на сьогодні вчені викладають лише деякі теорії про наслідки.
   Для чого потрібні ГМО? Можливо вони принесуть шкоду людству, порушуючи наші генні коди? Наскільки все це небезпечно?
   За даними соціологічного дослідження на питання «Який вплив на здоровя людини здійснюють продукти з ГМО» думки 80 опитаних респондентів розподілилися наступним чином:10% вважають, що позитивно, 74% - що негативно, 16 % не володіють інформацією про можливий вплив (додаток 5 мал.3).Отже, недовіра до ГМО суттєва( додаток 4 ).
  «Ще немає доказів шкоди, чи користі таких продуктів, - говорить Ольга Тимченко, професор, завідуюча лабораторією генетичної епідеміології при Інституті гігієни та медичної екології ім.. Морзеєва. – Дослідження впливу таких продуктів повинно проводитися мінімум у трьох поколіннях (покоління – 25 років). Але, хто захоче, щоб над ним проводили такі експерименти? » [24] 
    Деякі вчені попереджають, що генетично модифіковані клітини можуть мутувати безпосередньо в організмі людини, і цей процес може стати неконтрольованим.  Поки що це лишається лише припущенням, і на сьогоднішній день цього ніхто не може,  ані підтвердити, ані спростувати. Проте екологи вимагають дотримання принципу застереження, що означає - поки не відомо, що ГМП - безпечні напевне - їхнє застосування неприпустиме. В Європі знайшли компроміс - обов'язкове маркування ГМП продукції.
   Сенсаційні висновки, що генетично змінені рослини викликають мутацію живих організмів, зробив відомий німецький зоолог Ханс-Хайнрих Каац.
                                                                      За  ГМО!
       Позитивні аргументи на користь використання ГМО :
·         підвищена врожайність;
·         екологічні переваги (переробка промислових отрут на нешкідливі);
·         захист від шкідників;
·         створення нових медичних препаратів (боротьба з раковими пухлинами);
·         створення альтернативних видів палива.
·         допоможуть вирішити продовольчу проблему.
·          прихильники ГМО стверджують,що можна вивести такі рослини, яким африканські посухи не будуть перепоною для розвитку. Можна вивести високопродуктивних сільськогосподарських тварин, які будуть невибагливі до їжі і стійкі до хвороб. Часу на це потрібно не багато (2-3 роки).
·         при допомозі генної інженерії можна вирощувати органи для трансплантації(швидко і в будь-яких кількостях), сировину для біопалива, створювати нові ліки, вирощувати тканини для виготовлення тканин.
·         деякі науковці запевняють, що за допомогою генної інженерії зможуть впливати не тільки на стійкість рослин до хвороб та прискорювати їх селекцію, але й значно поліпшувати харчові властивості і смакові характеристики продуктів.
                                                                    Проти ГМО!
   Негативний вплив трансгенних рослин на навколишнє середовище:
-          сконструйовані гени передаються з пилком близькородинним диким видам, і їх гібридне потомство набуває властивості підвищеної насіннєвої продуктивності та здатності конкурувати з іншими рослинами;
-          трансгенні сільськогосподарські рослини становляться бур’янами і витісняють рослини, які ростуть поряд;
-          трансгенні рослини стають прямою загрозою для людини, домашніх та диких тварин (наприклад через їхню токсичність або алергенність);
-          використання ГМО, стійких до гербіцидів, в сільському господарстві може призвести до збільшення використання гербіцидів на полях. Як наслідок, збільшиться їх кількість у навколишньому середовищі та в харчових раціонах населення;
-           ГМ рослини, стійкі до колорадського жука, виробляють речовини, токсичні для комах, які їх споживають;
-          ГМ культури містять у 1020 разів (за даними О. Ситника) більше токсинів, ніж звичайні організми і тому можуть бути отруйними не лише для своїх шкідників, а й для інших нешкідливих комах. Потрапляючи у ґрунт, токсини можуть попадати в інші рослини, а через них — в організм тварин і людини;
-           вбудовані гени мають здатність комбінуватися з генами інших вірусів, внаслідок чого можуть з'являтися ще небезпечніші віруси;
-          трансгенні рослини з кращою здатністю використовувати мінеральні речовини, перешкоджають змиву цих сполук у ґрунтові води та потраплянню в джерела водопостачання.
Також:
·         В багатьох країнах з року в рік площі з ГМ рослинами збільшуються.
·         Проблема голоду в Африці не вирішилась.
·         також виявилось, що ГМ кукурудза, соя, картопля десь на третину дорожча,  ніж та, що вирощена «Без ГМО».
·         Фермери не можуть зібрати насіння з таких рослин , бо воно не життєздатне.
·         Вирощування  ГМ рослин  вимагає використання дещо більшої кількості (в середньому на 150г на га) гербіцидів і пестицидів, ніж звичайних культур.
·          На полі культурні ГМ рослини дають гібриди з дикоростучими. Можна тільки уявити які мутанти заселять нашу землю через декілька десятиліть.
·         Трансгенні організми здобувають нові "корисні " властивості - наприклад, стають токсичними для комах, однак найчастіше метою генетичної модифікації є одержання суперстійкості сільськогосподарських рослин до величезних кількостей пестицидів виробництва тих самих корпорацій.

  Негативні наслідки вживання продуктів з ГМО для здоров’я людини
1.       Використання ГМО може сприяти створенню нових вірусів, які візьмуть на озброєння міжнародні терористи.
2.      Численні дослідження цієї проблеми свідчать, що генетично модифікована їжа може становити серйозну небезпеку для здоров'я людини й для навколишнього середовища. У квітні 1998 року вчений Арпад Пуштаі з науково-дослідного інституту Роуэтт у місті Абирден (Великобританія), необачно заявив по телебаченню, що експерименти виявили незворотні зміни в організмі пацюків, які харчувалися генетично модифікованою картоплею. Він стверджував, що ніколи не буде їсти подібну їжу й, що дуже несправедливо використовувати громадян як піддослідних кроликів. На Пуштаі почалися гоніння. Він був звільнений з роботи. Однак через якийсь час Британська Медична Асоціація призвала до міжнародної заборони на використання методів генної інженерії в харчовій промисловості й сільському господарстві.
3.      Російські медики також наполягають на ретельних дослідженнях і забороні використання ГМ компонентів хоча б у виробництві дитячого харчування.
4.       Небезпека для навколишнього середовища, що містить у собі генетично модифіковані організми, обговорюється біологами багатьох країн.
5.       Аргументами проти є збільшення використання в сільському господарстві токсичних пестицидів, загроза родючості ґрунту, генетичне забруднення поряд лежачих земель, зменшення чисельності не тільки комах-шкідників, але й корисних комах, створення "суперпестицидів ", виникнення нових штамів вірусів рослин, проти яких уже ніякі генні інженери не допоможуть.
6.      Деякі організми містять гени стійкі до антибіотиків. При потраплянні в інше середовище вони можуть надати патогенним мікробам стійкості до створених для боротьби з ними ж антибіотиками. Потрапляння ГМ-організмів у довкілля теж несе глобальну загрозу природній рівновазі. Річ у тім, що ГМ-рослини здатні схрещуватися з дикими спорідненими видами, що несе загрозу появи "супербур'янів" (адже багато ГМ-рослин виявляють стійкість до гербіцидів). Також може статися порушення природних "харчових ланцюжків" (як це трапилось у випадку з масовою загибеллю метелика Монарха від пилку отруйної для нього ГМ-кукурудзи), що призведе до зменшення природного біорізноманіття, зникнення існуючих видів рослин та тварин”.
7.      Учені,що займаються генною інженерією,стверджують,що ген,який потрапив в організм людини разом з їжею, не може проникнути в геном людини, а він лише блукає по організму і провокує синтез білків, не характерних для нього.Чим може закінчитися такий синтез – не відомо; онкологи говорять, що це викличе мутацію клітин і утворення пухлин.
8.      Медики стверджують, що вживання ГМ продуктів загрожує послабленням імунітету, а також виникненню алергічних реакцій,появою стійкості до антибіотиків і властивістю акумулювати гербіциди, небезпекою ракових захворювань.
9.      Учені проводять пряму залежність між вживанням в їжу транс генів і погіршенням здоров’я. Екологи передбачають небезпеку зникнення багатьох видів рослин, оскільки для генної інженерії вибираються лише декілька сортів
Правду кажуть: менше знаєш – краще спиш, але залишається тільки сподіватися на те, що побоювання екологів перебільшені. Але час розставить усе на свої місця...
   Якщо на етикетці буде вказано, що товар містить ГМП, то навряд, чи знайдеться багато охочих в Україні його купувати. Адже наша держава й без штучної їжі багата на врожаї.     Дякувати нашому чорноземові та клімату! Але в розробку ГМП вкладаються величезні гроші.

Генетично модифіковані продукти харчування
                    Для чого створюються трансгенні продукти ?
    Прихильників думки, що продукти, які містять ГМО, небезпечно вживати, напевне, стільки ж, як і тих, хто стверджує про їх безпеку.
   Трансгенні рослини  мають вищу врожайність, стійкіші до змін клімату, шкідників, хвороб,швидше дозрівають і краще зберігаються, здатні рости там, де традиційні сорти, зазвичай, не виживають з-за несприятливих погодніх умов. Продуктам, отриманим  при допомозі ГМО, можна надати нових властивостей  (н-д, створити кофе без кофеїну, рис з підвищеним вмістом заліза, полуницю зі зниженим вмістом цукру,виростити більш  продуктивних тварин).
   Кому це на руку? Виробникам- бо вони , за рахунок вказаних якостей, знижують витрати на  вирощування рослин і утримання тварин і як наслідок – падає собівартість. Населенню – вирішуються проблеми з зниженням маси, задовольняються потреби зовнішньої привабливості продукту, швидкості приготування, смакових уподобань, тривалості  зберігання (додаток 6). Чиновникам – лобіювання інтересів зацікавлених осіб у прибутках дозволить і їм покращити своє матеріальне становище.
   Оскільки можливості розширення сільськогосподарського виробництва в більшості країн світу обмежені, а інтенсифікація виробництва продовольства вимагає значних затрат, то особливий інтерес представляє розширення нетрадиційного виробництва продуктів харчування, зокрема розробка технологій виробництва білків такої якості, які б використовувалися для виробництва нових харчових продуктів, особливо таких, що імітують тваринницькі.
Та чи варто нам боятися ГМП
    Тестування безпечності таких генетичних мутантів, які існують на сьогоднішній день - недосконале. А вчені стверджують, що вплив модифікованих продуктів на організм людини неможливо повністю передбачити чи перевірити, адже зміни, які можуть виникнути в організмі живої істоти, яка скуштувала такі „диво-продукти”, зразу себе не проявлять – потрібно, щоб пройшло не одне покоління, аж поки можна буде прослідити модифікації в генотипі.
   „Офіційні дані про те, скільки є ГМП на українських ринках – знайти не можливо. Неофіційно - завозиться й досить багато. ГМ - сою, крохмаль, інше - ви зможете знайти у великій кількості продуктів, про що можливо й не здогадувалися: ковбаса, м’ясні продукти, кондитерські вироби, цукерки, приправи, напої... Цікаві дослідження були проведені в Москві кілька років тому, коли з’ясувалось, що більше ніж у 60% ковбас використовувалася ГМ - соя”.
   До того ж важко відслідкувати потрапляння зернового ГМ-матеріалу до звичайного в процесі переробки. Зараз можна впевнено говорити, що, наприклад, "чистих" соєвих продуктів нема майже ніде. Також є свідчення, що під час випробувань в Україні нібито стійкої до колорадського жука ГМ-картоплі від корпорації "Монсанто", академік Володимир Патика разом із російськими колегами тривалий час вивчав бактерію, ген якої вмонтовано в згадану культуру. Висновки були не втішні: при певних обставинах білок-токсин, введений до трансгенної картоплі, сприяє утворенню в людей виразок, може виступати канцерогенним фактором.
             
ГМО в продуктах харчування
    Та що ж таке ці генно-модифіковані продукти (ГМП), та із чим їх „їдять”? Із самої назви випливає те, що природній набір генів такого продукту змінений. На сьогоднішній день уже більше 60 видів рослин - кукурудза, картопля, соя, помідори, пшениця, морква, баклажан, салат, горох, перець та ін. генно-модифіковані.
   Обсяг  використання ГМО в продуктах харчування доволі великий. Це можуть бути м’ясні і кондитерські вироби, в склад яких входить соєва складова, також плодоовочева продукція, наприклад, консервована кукурудза.
   Основний потік ГМО складають кукурудза, картопля, що ввозяться з-за кордону. Найбільш поширеними ГМ сільськогосподарські рослини: соя, помідори, кукурудза, картопля, цукровий буряк, полуниця, кабачки, цикорій, пшениця.
   Наприклад, якщо в склад продукту входить рослинний білок,то швидше за все це соя,І існує велика вірогідність того, що генно-модифікована. Аспартам, що входить до газованих напоїв, жувальних гумок,кетчупів і т. д. може бути вироблений із ГМ бактерій і є генно-модифікованим.
   Безумовно, за запахом і смаком наявність ГМ інгредієнтів визначити не можливо. Виявити ГМО в продуктах харчування можна лише за допомогою сучасних методів лабораторної діагностики.
    Існує велика ймовірність зустріти ГМО в продуктах, які виробляються з використанням цих рослин. Найчастіше  ГМ соя може бути складовою хліба, печива, дитячого харчування, маргаринів, супів, піци, їжі швидкого приготування, м'ясних продуктів (вареної ковбаси, сосисок, паштетів), муки, цукерок, морозива, чіпсів, шоколаду, соусів, соєвого молока і т.д.
    ГМ кукурудза може бути в складі таких продуктів швидкого приготування: супи, соуси, приправи, чіпси, жуйки, суміші для тістечок.
    ГМ крохмаль  може входити до складу багатьох продуктів, в тому числі і тих, що полюбляють діти (наприклад, в йогуртах).
   Близько 30% кави на українському ринку – генно-модифіковані. Схожа ситуація і з чаєм.
    Багато харчових добавок і ароматизаторів теж генно-модифіковані .
    В газовані напої, жувальну гумку, кетчуп входить ас партам, який може бути вироблений при допомозі ГМ бактерій.
   Найпоширеніші види генетично модифікованої продукції:
·            соя: генетична модифікація цього продукту спрямована на збільшення врожайності. Як засвідчили результати моніторингу за оборотом харчової продукції, що має генетично модифіковані аналоги, відсоток генетично модифікованої сої коливається від 20% до 40%;
·             кукурудза: на сьогодні пройшли систему реєстрації кілька генетично модифікованих сортів кукурудзи з підвищеною врожайністю та стійкістю до деяких видів шкідників. Подальші розробки будуть спрямовані на зміну структури крохмалю та модифікацію кукурудзяної олії;
·               картопля: генна інженерія поставила за мету створити високоврожайні та стійкі до колорадського жука сорти картоплі. Також розробки науковців спрямовані на виведення сортів з підвищеним вмістом білка та поліпшенням його структури.
   На даному етапі ідея генетичної модифікації продуктів харчування не має широкої підтримки в Україні. Люди все-таки віддають перевагу так званим „нормальним” продуктам, мовляв, як же ж нам їсти ту картоплю, якщо її навіть жуки не їдять? Вагомим аргументом проти генної інженерії продуктів може бути той факт, що, приміром, у Сполучених Штатах генетично модифіковані продукти коштують більш ніж удвічі дешевше від так званих органічних (тобто продуктів, вирощених у звичних умовах без втручання новітніх технологій).
   З іншого боку, багато вчених наголошує на тому, що за допомогою генної інженерії можна виправити „помилки селекції”, значно підвищити смакові та поживні якості продукту.
   Говорячи про перспективу генетично модифікованих продуктів в Україні, можемо сподіватися, що вони не витіснять звичну нам картоплю та кукурудзу і кожна людина матиме можливість робити свідомий вибір, які продукти їсти і де їх купувати.
                  Як розпізнати ГМ продукти ?
   Для оцінки безпеки генетично модифікованої продукції використовується загальноприйнятий метод порівняння з природним аналогом, що найбільш схожий за властивостями. Якщо нема розбіжностей з природним аналогом на молекулярному рівні та не знайдено токсичних речовин, продукції присвоюється перший клас безпеки, що не потребує подальших обстежень. У разі ж виявлення певних розбіжностей – другий клас безпеки, і дослідження фокусуються саме на цих відмінностях. Якщо ж спостерігається абсолютна розбіжність, продукцію відносять до третього класу безпеки і проводять експертизу далі.
   За запахом і смаком ГМ інгредієнти виявити неможливо. Але покупці повинні  насторожити ідеально рівні помідори чи картопля, глянцеві, як на малюнку яблука чи інші фрукти, неприродних розмірів полуниця з виглядом щойно зібраної з грядки.  
   Якщо на маркуванні вказано, що продукт вироблений в США і в його склад входить соя, кукурудза, картопля, то  ймовірно він містить ГМ компоненти.
    Якщо на етикетці є надпис «рослинний білок» - швидше всього він містить сою і вірогідніше – трансгенну.
     Часто ГМО можуть ховатися за індексами Е. Однак це не означає, що всі добавки Е містять ГМО. Зазвичай, необхідно знати в яких Е можуть міститися ГМО, серед них такі: Е322; Е101; Е101А; Е150; Е415; Е153; Е160d; E161c; E308-9; E471; E472a; E473; E475; E476b; E479a; E570; E572; E573; E620; E621; E622; E633; E624; E625; E951.
     Надпис на продукті «модифікований крохмаль» не означає, що продукт містить ГМО(його отримують хімічним шляхом без використання генної інженерії). [17 ]  Якщо крохмаль отриманий з ГМ рослин, то він міститиме ГМО.



Ознаки ГМП
-          Вони не псуються і не цікавлять комах.
-          Всі ГМ овочі і фрукти зазвичай довго зберігаються (за рахунок «вклеєних» генів) і виглядають просто ідеально.
-          ГМ продукти при розрізуванні не втрачають форму і не пускають сік.


 Що їдять наші школярі?
Дослідження  показали, що чіпси наші учні купують рідко ( мал..4),
  Мал.4
   В їхньому харчовому раціоні сухарики, кетчуп теж не займають значимого місця. Солодку воду й морозиво полюбляє третина. А ось майонез і ковбаса , приблизно у половини опитаних, щотижня приходить до столу. Десята частина учнів щодня вживає в їжу продукти з ймовірним вмістом ГМО. Чай і кава у 65% школярів щоденно входить до складу їжі (додаток 5 ).
   Отже. продукти, з ймовірним вмістом ГМО , складають частину харчового раціону учня і, очевидно, їх вплив на здоровя не буде позитивним.
  Дослідження маркування продуктів харчування в магазинах і  шкільній їдальні показали, що , в основному продукти мають маркування «Без ГМО». Серед 15 найменувань їжі у їдальні не виявлено маркування на солі, крохмалю і дріжджах. Зі 113 найменувань продуктів 3-х магазинів без маркування виявилися жувальні гумки, Рорріпд Candy.
  Отже, торговельні заклади продуктами харчування і їдальня мають марковані продукти, які повідомляють дітям і батькам про відсутність ГМО. Хоча достовірність маркування, з огляду на недостатній контроль потрапляння продуктів на прилавки магазинів, викликає певний сумнів в населення.



Висновки   
    З'ясовано, що генетично модифіковані організми відіграють в житті людини і усього людства важливу роль. Серед позитивних факторів - це вирішення проблеми харчування всього людства шляхом адаптації нових сортів рослин та порід тварин на різних територіях, пристосування до різних умов життя; створення нових ліків; створення альтернативних видів палива тощо. Але визначено і негативні фактори, серед яких основним є невизначеність впливу на здоров'я людини, незнання того до яких негативних наслідків в стані здоров'я майбутніх поколінь приведе вживання ГМО.  
   На даному етапі ідея генетичної модифікації продуктів харчування не має широкої підтримки в Україні. Учні і батьки  все-таки надають перевагу так званим „нормальним” продуктам. Вагомим аргументом проти генної інженерії продуктів може бути той факт, що, наприклад, у Сполучених Штатах ГМП коштують більш ніж удвічі дешевше від так званих органічних (тобто продуктів, вирощених у звичних умовах без втручання новітніх технологій).
   На мою думку, існує три важливих фактори, які впливають на те, на чию користь школяр буде здійснювати свій вибір – вибір здорового харчування чи того, який більш доступніший:
·          „гаманець” – фінансові можливості сім’ї чи конкретної особи;
·          „вітрина” – наявність на споживчому ринку широкого асортименту різних продуктів;
·            рівень культури споживача – не тільки знання про склад і властивості продуктів, але й знання про їхній вплив на організм людини.
   Говорячи про перспективу генетично модифікованих продуктів в Україні, можна сподіватися, що вони не витіснять звичні нам картоплю та овочі, свинину та курятину і кожна дитина матиме можливість робити свідомий вибір, які продукти їсти і де їх купувати.
   Природні продукти чистіші і корисніші, і смачніші, а їх виробництво наносить мінімальну шкоду навколишньому середовищу. Все більше виробників указують на упаковці своєї продукції інформацію про те, що в продукті не містяться генетично змінені компоненти, а значить споживачі починають звертати увагу на цей факт.  Також з іншого боку є багато видів продукції, де наяву вказана наявність генетично модифікованих організмів, зокрема – аспартам – генетично модифікований штучний підсолоджувач.
    Природа- це одне ціле, в яке ні в якому разі не можна втручатися, але наша, щохвилинно прогресуюча, наука упустила цей момент і вирішила "вдосконалити" матінку-природу. Науковці не подумали про те, що в кожній справі є свої плюси і мінуси, ніхто з них навіть не задумався чи потрібно це нам і чи принесе це нам користь.
   Розвиток генної інженерії знаходиться на високому рівні, тому генетично модифіковані організми заполонили весь ринок і зайняли вагому частину нашого життя. Проте не кожен з нас це усвідомлює, а дехто просто не хоче про це більше знати і якимось чином  "загородити" своє життя від ГМО. Як би там не було, та в кожного з нас знайдеться пів-хвилини для того, щоб звернути увагу на наявність маркування на упаковці того, чи іншого продукту і прочитати про його склад, хоча.більшість виробників просто не вказують правдивий склад продукту . 
   Здоров'я- найважливіша  річ в нашому житті, кожен з нас несе велику відповідальність за власний організм, саме тому тільки в наших інтересах знати якомога більше про шкідливий вплив, не тільки ГМО, а й інших факторів, які повсякденно зустрічаються в нашому житті.
   Бережіть власне здоровя і життя!

Додатки
Додаток 1
                                                             Українське законодавство
В Україні випуск ГМ продуктів регулюють:
1.Закон «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів»
2. Постанова від 18 лютого 2009 р. N 114 про «Порядок державної реєстрації генетично модифікованих організмів джерел харчових продуктів, а також харчових продуктів, косметичних і лікарських засобів, які містять такі організми або отримані з їхнім використанням»
3.Закон «Про захист прав споживачів» (Стаття 15. п 6) «Інформація про продукцію повинна містити: позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів»
Стаття 4 Закону України «Про захист прав споживачів»

 Додаток 2
                                              Особливості  генетичного модифікування            
Зміна складу білків та амінокислот
   В рослинній клітині синтез певних амінокислот виключається, якщо їхня концентрація досягла певної межі. Генно-інженерними методами в рослину кукурудзи перенесли бактеріальний ген cordapA з Corynebacterium glutamicum під контролем насінневого промотору Glb1. Цей ген кодує ензим лізин-нечутливу дигідропіколінат синтазу, яка не розпізнається рослинними системами зворотнього інгібування. Насіння кукурудзи лінії LY038, розроблена компанією Монсанто, містить збільшену кількість амінокислоти лізину, а тому поживніше в якості корму для тварин. Лінія кукурудзи LY038 комерціалізована і допущена до культивування в Австралії, Канаді, Японії, Мексиці, Філіпінах та Сполучених Штатах . В Європі запит на культивування був поданий в Нідерландах, отримав в 2007 році дозвіл , але в 2009 році запит відізваний.
Зміна композиції жирів і жирних кислот
  Споживання незамінних жирних кислот є важливою умовою для запобігання пренатальних і неонатальних вад в розвитку, оскільки вони необхідні для нормального розвитку багатих молекулярними мембранами тканин мозку, нервової та судинної систем. Поліненасичені жирні кислоти з вуглецевим ланцюгом понад 16 атомів знаходяться переважно в тваринних клітинах. Наприклад, докозагексаенова кислота, в людському тілі не синтезується і повинна поступати в організм з їжею. Виробництво незамінних жирних кислот у харчових рослин розглядається харчовою індустрією як нове і дешеве джерело поживних харчових компонентів.
   В насінні рапсу в нормі не присутні такі жирні кислоти, як арахідонова, ейкозопентаенова та докозагексаенова кислота. Натомість насіння близького азіатського родича рапсу коричневої гірчиці Brassica Juncea містить лінолеву та ліноленову кислоти, які можуть бути перетворені в три послідовних біохімічних кроки на арахідонову та ейкозопентаенову кислоти. Створені трансгенні лінії коричневої гірчиці, в які перенесено цілі блоки (від трьох до дев'яти генів, що кодують ензими для перетворення лінолевої та ліноленової кислот в арахідонову, ейкозопентаенову та докозагексаенову кислоти.
Хоча врожайність цих рослин, як і раніше, низька, ці експерименти показують, що в принципі можливо перетворення ліпідного метаболізму так, щоб поліненасичені жирні кислоти продукувались в олійних культурах
Зміна композиції вуглеводів
Бульби картоплі містять крохмаль, який існує в двох формах: амілоза (20-30%) та амілопектин (70-80%), кожна за яких має свої хімічні та фізичні властивості. Амілопектин складається з великих розгалуджених молекул полісахаридів, а молекули амілози — у вигляді ланцюгів. Амілопектин розчинний в воді і його фізичні властивості зручніші для використання в
паперовій і хімічній індустрії. Як правило, виробничі технології передбачають додаткові кроки в розділенні або модифікуванні амілози і амілопектину хімічним, фізичним або ензиматичним шляхом.
Компанія BASF розробила технічний сорт картоплі «Amflora», в якого генно-інженерним шляхом виключений ген грануло-пов'язаної крохмаль синтази, яка сприяє синтезу амілози [14]. Така картопля накопичує в бульбах виключно амілопектин, а тому технологічно придатніша до обробки.
Сорт «Amflora» отримав допуск Європейського Союзу і в 2010 році плановано засадити 20 гектарів в Німеччині, 80 гектарів в Швеції та 150 гектарів в Чехії
Зниження алергенності та детоксифікація
Значна частка населення має алергію на певні продукти харчування. Алерген соєвих бобів особливо проблематичний, оскільки соєві продукти знаходять усе ширше використання у виробництві продуктів харчування у зв'язку з високою поживною цінністю соєвих білків. Це означає, що алергикам на сою все важче отримати неалергенні продукти харчування. Крім того, у свиней і телят, що споживають соєві корми, також спостерігають алергічні прояви. Харчовими алергенами майже завжди є природні білки. Саме на цей білок реагують більш ніж 65 відсотків алергіків. Можна заблокувати ген цього білка і розробити лінії сої, які більше не містять цього алергену
Урожай бавовнику на кожен кг волокна дає близько 1,6 кг насіння, яка містить близько 20% олії. Після соєвих бобів бавовник є другим за кількістю джерелом олії, харчове використання якої обмежене, завдяки високому вмісту госиполу та інших терпеноїдів. Госипол токсичний для серця, печінки і репродуктивної системи людини. Конвенційними методами отримати бавовник без госиполу можливо, але в такому разі рослина стає беззахисна перед комахами-шкідниками. Генно-інженерними методами можливо цільово в насінні перервати один з перших кроків біохімічного шляху синтезу госиполу. В цьому разі вміст госиполу в насінні редукується до 99%, а решта органів рослини і надалі його продукують, що захищає їх від шкідників. Зниження алергенності та детоксифікація генно-інженерними методами знаходяться в стадії наукових розробок.

Додаток 2а
                                 Коротко про історію виникнення генної інженерії
 Вперше генномодифіковані продукти з'явились на ринку на початку 90х років. Поштовхом до стрімкого розвитку науки послужило відкриття 60-річної давності Освальда Ейвері, який довів у 1944 році, що роль першої скрипки в зберіганні і передачі спадкової інформації про будову, розвиток та індивідуальних ознаках будь-якого живого організму належить ДНКРоком заснування генної інженерії рослин вважається 1977-й. У той час цей метод розглядали лише як продовження та розвиток процесу селекції сільськогоспо-дарських рослин. Перші генетично модифіковані рослини з’явилися у 1983 році, а їх масштабне промислове виробництво почалося у 1996. У 2005 році біотехнологічні культури вирощували в 11 індустріально розвинених країнах.
  В 1994 комерціалізовано генетично-модифікований томат (FlavrSavr), продукції компанії Calgene з підвищеною легкістю. Генетична трансформація в цьому випадку не призводила до вбудовування якогось гену, а стосувалась виключеннy гену полігалактуронази за допомогою антисенс-технології. І в 1994 році з'явився і перший офіційно дозволений до продажу генетично модифікований томат FlavrSavr, не псується при транспортуванні і довго зберігає товарний вигляд. Ця культура сподобалася біоінженерії як об'єкт експериментів (рослини сімейства пасльонових легше модифікуються): сьогодні ними створений помідор, в ДНК якого вбудований ген арктичної камбали, що дозволяє рослині легко переносити холод, ведуться дослідження зі створення овочів кубічної форми, які буде легко упаковувати в ящики. Руйнуванню FlavrSavr недовго проіснував на ринку, оскільки існують дешевші конвенційні сорти з такими ж якостями.
   Генетично-модифіковані рослини комерційно почали вирощуватись з 1996 року і щороку засаджуються все більші площі. Станом на 2009 рік в усьому світі 134 млн. га були засіяні генетично модифікованими рослинами. Це відповідає 9% всіх культивованих родючих грунтів (1,5 млрд га).
  Перші дослідні трансгенні рослини було отримано в 1983 році в Інституті рослинництва в Кельні. Через 9 років у Китаї почали вирощувати трансгенний тютюн, який не псували комахи-шкідники. Переважна кількість сучасних генномодифікованих продуктів рослинного походження. Станом на 2009 рік, комерціалізовано і допущено до вирощування як мінімум в одній з країн світу 33 види трансгенних рослин: соя — 1, кукурудза — 9, рапс- 4, бавовник — 12, цукровий буряк — 1, папайя — 2, гарбуз — 1, паприка — 1, томат — 1, рис — 1. На різних стадіях розгляду запитів на допуск знаходиться ще близько 90 різних видів трансгенних рослин, в тому числі картопля, слива, люцерна, квасоля, пшениця, земляний горіх, гірчиця, цвітна капуста, перець чилі та інші.
 У цілому у світі створено і доведено до випробувань у польових умовах понад 900 ліній генетично змінених рослин, що відносяться до 50 видів, і більше 100 з них допущено до промислового виробництва. Серед найбільш поширених культур - соя, кукурудза, ріпак, бавовник, буряк, картопля. Сьогодні генна інженерія стоїть на гребені другої хвилі, яка обіцяє людству принести рослини з абсолютно новими, дивовижні властивості. Один з прикладів цього - «золотий рис», створений швейцарськими вченими. Вони ввели в геном рису гени, відповідальні за синтез бета-каротину (попередника вітаміну А в організмі), і гени, що сприяють зростанню вмісту заліза в зернах. Ця технологія вже використовується з метою поліпшення раціону харчування країн Південно-Східної Азії, населення яких, віддаючи перевагу рису, відчуває в той же час дефіцит вітаміну А і макроелементів. Словом, як вважає лауреат Нобелівської премії миру Норман Ернст Борлоуг, учений, якого називають батьком «зеленої революції», поширення нових біотехнологій по всьому світу дозволить позбавити людство від ганебних для XXI століття голодних смертей, а в майбутньому компенсувати нестачу площ для землеробства. В даний час в усьому світі ростуть посівні площі під трансгенні культури. 60% всіх площ відведено під вирощування сої. Лідерами у виробництві ГМО є США, Аргентина і Бразилія. На вітчизняному ринку трансгенні продукти -  в кінці 90-х років. З 13 сортів ГМО, дозволених в Україні, використовуються: 2 сорти картоплі, 5 сортів кукурудзи, 3 сорти сої, 2 сорти цукрових буряків, 1 сорт рису.

Додаток 3
Шляхи передачі генів

Додаток 4


Додаток 5
Як часто ви вживаєте в їжу…
Додаток 6                          Продукти з ГМО


Використана література
1. Адам О. Живемо довго і щасливо ( Текст) // Пані Вчителька. – 2008.
2. Врублевська М.О. Усі уроки з курсу «Основи здоровя», 9кл. – Х.:Вид. група»Основа», 2009.
3. Газета «Експрес» (2011).
4.Газета «Волинь» (2011).
5.Газета « Вісті Ковельщини»(2011).
6. Директива 2001/18 ЄС Європейського парламенту та Ради від 12.03.2011р. про вивільнення у навколишнє середовище генетично модифікованих організмів.
7. Журнал «Біологія в школі»(2011).
8. Журнал «Колосок»(2011).
9. Задорожний К.М. Біологія.11кл.-Х.,: Вид. група “ Основа ” , 2011.
10. Закон  “ Про державну систему безпеки при створенні , випробуванні, транспортуванні та використанні  генетично модифікованих організмів ”.
 11. Закон  “ Про захист прав споживачів ” (ст.. 15, п. 6).
12. Закон України «Про освіту».
13. Закон України «Основи законодавства України про охорону здоровя».
14. Колотій Н. М. Основи здоров’я. 6кл.-Х.,: 2010.
15. Конвенція ООН “ Про права дитини ” Конституція України.
16. Конышев В.А. Кому что есть. Раздумья  о пище.- М.,: фиС, 1998.
17.Межжерін С.В.,Межжеріна Я.О. Біологія, 11кл.-К.: «Освіта», 2011.
18. Постанова від 18.02.2009р. №114 “ Порядок реєстрації генетично модифікованих організмів джерел харчових продуктів , а також харчових, косметичних і лікарських засобів, які містять такі організми або отримані з їхнім використанням ”
19. Тагліна О.В. Готуємось до уроків основ здоров’я, 7кл.-Х.,: Вид. “ Ранок ”, 2008
20. Тагліна О.В. Основи здоров’я. 8кл.- Х.,: Вид. “ Ранок ”, 2008.
21. Толстоухов А., Хилько М.  Екобезпечний  розвиток .- К.,: Знання України, 2001.
22. Хрипкова А.Г. Вікова фізіологія .- К.,: “ Вища школа”, 1982.
23. Цимбал Н.М. Основи здоров’я 6кл.- Т.,: Навчальна книга - Богдан,2006.
24. Інтернет ресурс
wiki.iteach.com.ua/Учнівська_вікі-стаття_ГМО_-_ворог_чи_друг?

Відгук
 Щоб задовольнити  свої потреби та покращити умови життя, людство, за допомогою свого інтелекту, дедалі активніше втручається в природне середовище , змінюючи його структуру та порушуючи стабільність екологічної системи.Розвиток цивілізації та досягнення науково-технічного прогресу невпинно загострюють взаємовідносини між природою і суспільством.
   Суперечка довкола  вживання ГМП існує давно: як прихильники, так і запеклі вороги  революційного нововведення популяризують доволі вагомі аргументи.  З-поміж безлічі думок, гіпотез, доведень, поглядів, експериментів, якими рясніють сторінки ЗМІ, інтернету, радіо і телебачення кожному особисто потрібно визначитися з відношенням до цієї проблеми.  Робота  загострює увагу учнів і батьків на відповідальному ставленні до власного здоров’я, стимулює бажання якомога більше знати про ГМО і ГМП , проблемою  над якою дискутують  з самого початку її народження. 
   В процесі роботи залучалося чимало учнів і батьків до досліджень. Це також вплинуло на їхнє відношення до ГМП. Люди, з якими довелося контактувати впродовж дослідження, проявили неабиякий інтерес  до знань про ГМО, ГМП. З ентузіазмом школярі перевіряли маркування продуктів, які купували в магазинах, знайомилися зі складом продуктів і замислилися над тим, чи варто надавати перевагу таким сучасним харчам, як газована вода, чіпси, сухарики, жувальні гумки, желе, ковбаси, їжа швидкого приготування  і чи потрібні вони взагалі. Учні  задумались над обмеженням чи навіть виключенням цих продуктів зі свого харчування.
Під час дослідницької роботи опрацьовано публікації ЗМІ,  інтернет -видань, наукової літератури,проведено дослідження про використання ГМО у продуктах харчування, які споживають учні.
   Вперше вдалося проаналізувати можливості впливу ГМО на організм школяра та всебічно розглянути позитивні і негативні сторони використання ГМП у харчуванні, проаналізувати вибір людей при покупці продуктів та вирощуванні рослин і розведенні тварин в домашніх умовах, досліджено маркування продуктів харчування у магазинах, шкільній їдальні.
   В основній частині роботи викладено узагальнену важливу інформацію про ГМО і ГМП, проаналізовано, з позицій різних груп людей, можливий вплив ГМП на здоров’я сучасного школяра, даються поради щодо аналізу продуктів харчування на ймовірний вміст ГМО, обґрунтовано результати власних досліджень, викладено пропозиції щодо використання отриманих результатів.
   Додатки містять синтезовану і унаочнену інформацію, що дає більш повніше і швидше вникнути в проблему.
    Робота розкриває актуальну тему сьогодення. Акцентує увагу на особистій відповідальності за здоровя, спонукає до інтелектуальної активності, стимулює до ведення здорового способу життя. Поєднує в собі знання основ збереження життя та здоров’ з ціннісними орієнтаціями щодо задоволення соціально значущих й особистісно зоорієнтованих потреб.





  




   


  



     

Комментариев нет:

Отправить комментарий